Розглянуто наукові основи та методи створення нерознімного з'єднання формуванням композиційного металу у разі просочення розплавом металу наповнювача із порошку та дискретних волокон. Описано особливості металургії формування металу за взаємодії рідкої та твердої фаз. Увагу акцентовано на процесах розчинення, осадження, диспергування частин наповнювача й основного металу, які дозволяють досягти в з'єднанні властивостей, ідентичних основному металу. Наведено дані про властивості металічних порошків, особливості заповнення ними об'ємів, вакуумування та просочення розплавом. Розглянуто технологію з'єднання промислових вузлів особливо відповідального призначення.

Висвітлено проблеми розробки високотемпературних технологій нерознімних з'єднань металів. Розкрито теоретичні основи формування та дослідження паяного з'єднання. Охарактеризовано процеси взаємодії розплаву припою з твердою фазою металу, які призводять до дифузійного розчинення, диспергування, утворення дрібнодисперсних сфероїдів, зрощування поверхонь і епітаксіальної кристалізації. Увагу приділено питанням металознавства з'єднань з капілярними і некапілярними зазорами металу. Проаналізовано вплив розміру зазору на формування структури з'єднання. Описано методи нестандартних випробувань механічних властивостей з'єднань і їх дослідження за високої температури впливу розплаву на міцність основного металу.

Розкрито значення народної фітокультури в ритуалах Київської Русі. Визначено ступінь наукової розробки теми на підставі аналізу джерел та історіографії, запропоновано дефініцію та розкрито значення поняття "фітокультура". Виокремлено головні напрямки вивчення фітокультури, її основні елементи, які відображені в травознавстві, фітохарчуванні та календарній ритуальності давньоруської народності, окремі види рослин. Зазначено, що фітокультура в Київській Русі розвивалася під впливом ритуальності язичництва та християнства. Проаналізовано травознавство та фітохарчування, з'ясовано роль рослин у святах календарного циклу в контексті фітокультури, що сприяє глибшому вивченню духовних цінностей, які сповідували східні слов'яни.

Висвітлено особливості розвитку фітокультури й основ права у Київській Русі. Охарактеризовано елементи фітокультури у нормативній побутовій культурі середньовічної Русі. Розглянуто травознавство та фітохарчування як елементи культури даного періоду. Зазначено, що хліб, хлібні вироби (проскурки, короваї тощо), кутя, обрядові каші, кисіль, освячені городина та садовина як давньоруські ритуальні страви мали духовне значення та виступали як елементи стабільності, антианомії. Увагу приділено фітокультурі у регламентованих календарних ритуалах східних слов'ян, зокрема, календарній ритуальності та фітокультурі Русі-України, фітокультурі у весняному та літньому циклах народних обрядів, а також використанню рослин в осінніх і зимових ритуалах слов'ян.

Розглянуто особливості формування композиційного металу при просочуванні розплавом металу порошків в зазорі між сталевими деталями для створення нероз'ємного з'єднання. Приведені дані про різновид структур, що утворюються при різних комбінаціях складів порошок - розплав, механічні і фізичні властивості композиційного металу. Показані приклади практичного застосування процесу при його виконанні нагріванням в вакуумі або з використанням автовакуумного ефекту.

Висвітлено питання субкультури аномії у історичному, культурологічному та кримінологічному аспектах. Розглянуто особливості субкультури аномії від найдавніших часів до сьогодення. Наведено результати дослідження субкультури аномії як суспільної реальності. Розкрито основні напрями вивчення аномії, проаналізовано її сутність та поширеність, соціальні передумови виникнення беззаконня та актуальні питання аномізації молоді. Увагу приділено проблемам аномієлогії, пов'язаних з субкультурою аномії та традиційною культурою, яка є засобом запобігання та протидії розвитку субкультури аномії.

Досліджено питання субкультури у історичному, культурологічному та частково у філософському й юридичному аспектах. Висвітлено сучасні субкультури у контексті субкультурології. Розглянуто православну ритуальну субкультуру як домінанту духовності Давньої Русі. Проаналізовано культурні релігійні цінності як об'єкти експертних оцінок і викладено основні напрями їх вивчення. Розкрито основні соціальні субкультури в Україні у міжнародному контектсті. Викладено осмислення феномена тіла у культурологічному вимірі. Розглянуто окремі актуальні питання української традиційної культури у сучасній історії.

Розглянуто теоретичні основи зварювання, сутність цього процесу, класифікацію способів зварювання, зварні з'єднання та шви. Надано відомості про обладнання та матеріали, що застосовуються для електричного зварювання плавленням, газового зварювання та кисневого різання, зварювання тиском. Розкрито технологію зварювання чорних та кольорових металів.

Досліджено основи загальної теорії базових субкультур. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження. Розглянуто провідні тенденції у класифікації молодіжних субкультур. Вивчено формування субкультури аномії на українських землях у добу першої Київської держави. Охарактеризовано резонансні субкультури - антиподи сучасного суспільства. Увагу приділено субкультурі багатіїв. Проаналізовано інфракультуру модифікації тіл у резонансному контексті. Висвітлено провідні теоретико-методологічні напрями дослідження субкультури беззаконня.

Досліджено процес формування фітокультури українців, показано її роль у розвитку лікувального мистецтва. Проаналізовано історичні джерела, в яких наведено інформацію про лікування травами (зіллям). Зокрема, розглянуто "Ізборнік Святослава" (1073), трактат Євпраксії, дочки Мстислава (середина XII ст.), Києво-Печерський патерик. Визначено лікувальні властивості рослин, наведено правила їх збору й обробки. Розкрито символічне значення різних кольорів, показано їх вплив на емоційне сприйняття людини. Встановлено призначення та наведено рекомендації щодо створення та використання квіткових композицій.

Исследован процесс формирования фитокультуры украинцев, показана ее роль в развитии искусства врачевания. Проанализированы исторические источники, в которых приведена информация о лечении травами (зельем). В частности, рассмотрены "Изборник Святослава" (1073), трактат Евпраксии, дочери Мстислава (сердеина XII ст.), Киево-Печерский патерик. Описаны лечебные свойства растений, приведены правила их сбора и обработки. Раскрыто символическое значение различных цветов, показано их влияние на эмоциональное восприятие человека. Установлено назначение и приведены рекомендации по созданию и использованию цветочных композиций.

Охарактеризовано основні давньоруські семантичні системи кольору, розглянуто їх релігійно-художню символіку. Досліджено взаємозв'язок між словом, кольором, звуками, розглянуто можливість їх використання для відновлення психоемоційного стану людини та лікування різних захворювань. Розкрито особливу роль фонів і кольорів у правоcлавній естетиці, які у поєднанні зі словом виступають виразником духовної сутності православ'я. Досліджено символічне значення основних кольорів, викладено правила візантійського та давньоруського іконопису, проаналізовано особливості розвитку вітчизняної живописної школи, кольоротерапії та фітолікування.

Охарактеризованы основные древнерусские семантические системы цвета, рассмотрена их религиозно-художественная символика. Исследована взаимосвязь между словом, цветом, звуком, рассмотрены возможности их использования для восстановления психоэмоционального состояния человека и лечения различных заболеваний. Раскрыта особенная роль фона и цвета в православной эстетике, которые в сочетании со словом являются средством выражения духовной сущности православия. Исследовано символическое значение основных цветов, приведены правила византийской и древнерусской иконописи, проанализированы особенности развития отечественной живописной школы, цветотерапии и фитолечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)414-7 + Р359.2г(4УКР)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив моральних та релігійних уявлень русичів на формування їх фітокультури. Розглянуто особливості використання дикорослих трав, овочевих, зернових і технічних культур та декоративних рослин у фітолікуванні, визначено їх властивості та описано технології приготування різноманітних лікарських засобів. Наведено відомості про використання у народній медицині часнику, моркви, петрушки, цибулі, редьки, квасолі, огірків, вівса, льону, жита, хмелю, меліси, також вміщено оригінальні рецепти приготування водяних відварів, настоїв, мазей для лікування багатьох захворювань. Обгрунтовано перспективність подальших досліджень стародавнього фітомистецтва русичів у історичному, медичному, філософському, культурологічному та мистецтвознавчому аспектах.

Исследовано влияние моральных и религиозных представлений русичей на формирование их фитокультуры. Рассмотрены особенности использования дикорастущих трав, овощных, зерновых и технических культур, а также декоративных растений в фитолечении, рассмотрены их свойства и описаны технологии приготовления различных лекарственных средств. Приведены данные об использовании в народной медицине чеснока, моркови, петрушки, лука, редьки, фасоли, огурцов, овса, льна, ржи, хмеля, мелисы, а также включены оригнальные рецепты приготовления водяных отваров, настоев, мазей для лечения многих заболеваний. Обоснована перспективность дальнейших исследований древнего фитоискусства русичей в историческом, медицинском, философском, культурологическом и искусствоведческом аспектах.

З'ясовано роль рослин у календарній обрядовості давніх русичів. Визначено місце рослин у святкових циклах східних слов'ян, в їх щоденному житті. Розкрито обрядове значення рослин у культурі Київської Русі.

Определена роль растений в календарных обрядах давних русичей. Установлено место растений в праздничных циклах восточных славян, их повседневной жизни. Раскрыто обрядовое значение растений в культуре Киевской Руси.

Проаналізовано малодосліджену проблему православної субкультури у 1941 - 1945 рр. Ця проблема повстала у зв'язку з суспільними трансформаціями і потребує належного дослідження, зокрема, у історичному контексті. Порушено питання необхідності осмислення цього важливого соціокультурного явища у історичному вимірі та значення і осмислення підвищення місця і ролі православної субкультури в період Великої Вітчизняної війни.

Проаналізовано проблему духовності у 1941 - 1945 рр. Ця проблема повстала у зв'язку з суспільними трансформаціями і потребує належного дослідження. Автор торкається необхідності осмислення цих важливих соціокультурних явищ, у першу чергу, у культурологічному та історичному вимірах та значення і осмислення підвищення місця і ролі духовності в умовах II Світової війни.

Викладено фізичні основи конденсованого стану рідких і твердих матеріалів, дифузійних процесів у них. Розглянуто кристалізацію рідин, фазові перетворення у матеріалах, модифікацію металів, методи очищення матеріалів від домішок, вплив зовнішніх дій на процеси формування відливків. Подано інформацію про елементи зонної теорії твердих тіл, закони дифузії Фіка, ефект Кіркендала, методи визначення коефіцієнтів дифузії в рідких металах. Увагу приділено промисловому очищенню металів, способам оцінювання вираження ступеня чистоти речовини.

Вперше здійснено системний аналіз новелістики Л. Мосендза як складової вісниківського дискурсу. Досліджено історію критичного та наукового осмислення новелістики Л. Мосендза. Інтерпретацію текстів подано відповідно до констант націоналістичної ідеології, вісниківського світогляду, в основі яких - філософія сильної людини, захоплення історією рідного народу, культурна орієнтація на Захід, аскетизм і саможертовність в ім'я національної незалежності. Поглиблено розуміння природи та художньої ролі ідеологічного стрижня в українській емігрантській прозі міжвоєнної доби. Охарактеризовано поетикальні особливості вісниківської новели та відповідність творів Л. Мосендза традиційним вісниківським канонам. Досліджено художню антропологію новел, схарактеризовано їх жанрово-композиційні особливості, обгрунтовано естетичні принципи розгортання сюжету. Проаналізовано лексичні та граматичні засоби творення образності в новелах письменника як виразні ознаки авторського ідіолекту. Конкретизовано місце творів малих епічних форм у літературному доробку митця зокрема та в українській літературі міжвоєнної доби загалом.